Про мене

Мій арт не має віку і я надаю перевагу дорослій аудиторії не зважаючи на те що в моїх роботах відсутній контент 18+. Малюю в традиційному арті і можу цілком зіпсувати свій малюнок анатомічно, кольором чи іншими деталями і це нормально. Малювання це моє хобі, не щось інше.

Експериментую з флуо, люмі, хамелеонами, блискучими фарбами.

Арти

Cara

Ще є Signal

Використовую різні альбоми для малювання з різними цілями. Частина моїх малюнків дійсно халтурні або ліниві, оскільки я не вигадала композицію і полінувалася викластись на повну. Це частина мене і я цю частину приймаю. Мені взагалі не соромно викласти навіть такі роботи, недосконалість робить мене живою.

Якщо взагалі є підписники — я вам дуже вдячна. Якщо немає, і так піде.

Через слабке від народження здоров'я, я досить часто втомлена, через надлишок думок розгублена, перевантажена і це не фікситься. Сприймаю навіть мікроагресію як наїзд на мене коли до цього доходить. Для мене сарказм, газлайтинг є формою жорстокості та булінгу.

При цьому я люблю казати "не люблю" чи "не подобається", бо ці слова чудово передають мої відчуття.

1. Чайлдфрі.

2. Геймерка, це важко назвати плюсом, бо від ігор не відлипаю.

3. Люблю малювати, але здебільшого артблок.

4. Я не вважаю за потрібне вітати незнайомих людей зі шлюбом, народженням дитини чи іншими особистими подіями.

На роботі такі новини вважаю стрьомними — так само, як і очікування, що я маю скидатися на це грошима.

5. Мене цікавлять чайлдфрі та люди, які не хочуть мати дітей — незалежно від того, називають вони себе чайлдфрі чи ні. Також мені близькі ті, хто не планує дітей у цьому житті або відкладає це на абстрактне «потім / в іншому житті». Це моя аудиторія.

6. Я не беру участі в розмовах про батьківство, вагітність і «як важко з дитиною». Для мене це нецікаво, і я одразу ставлю крапку.

7. Мені не подобаються серіали Дивні Дива, гра престолів, h2o додай води, Шерлок Голмс.

8. Мені подобався перший сезон Silo, але другий вони зіпсували. Мені сподобався серіал "Воно із Деррі" але я вважаю що кінцівка у тумані це низькобюджетна частина серіала, де екшен просто не зробили, залишивши все саме цікаве "за кулісами" якнайдалі від глядачів. У "13 причин чому" мені сподобалася частина кардиганів, на інше я не звертала уваги. Мені не сподобався другий сезон "Пісочного чоловіка" та й сама ідея гендера персонажу у снах. Я обожнюю "Зону Сутінок", "За межею можливого" і подібні серіали. Не всі згадала, бо список нескінченний.

9. Я грала в Ghost of Yotei і вважаю кінцівку як і не відновлене місце дитинства непотребом. Мені не сподобалося що брат пожертвував собою і вони не возз'єдналися. А його дочка занадто доросла віком, вона б мала бути значно молодшою.

Я грала в Assassin's Creed Odyssey з длс доповненнями і вважаю ідею з дитиною у Кассандри зайвою, бо вона воїн і що така жінка просто б залишила дитину на чоловіка, а не сиділа з ними. Вона сильно войовнича і максимально незалежна.

Я грала в Assassin's creed Shadows і вважаю сюжетну лінію закороткою. А також засуджую ідею, де жінка зі знаті зустрічалась з Яске і начебто у неї є діти, але немає чоловіка. У випадку тієї жінки вона б мала і дітей, і чоловіка, але Яске не може з нею контактувати, оскільки це історично реальніше. І тут художня ідея не працює. Це недоторкана родина і романтичної лінії з Яске тут бути не може.

Я граю в Palworld і вважаю що зброя, агресивні злі культи людей, поїдання палів та жертва палів щоб підвищити рівень дисонансом на фоні милих персонажів. Мені сумно від того що палів ловлять проти їхньої волі, без узгодження і ті працюють замість відпочинку. А також від того що твій людський персонаж не вміє розводити вогонь без експлуатації палів, не вміє здобували електрику без їхньої експлуатації і вся гра побудована на використанні тих милих створінь.

Багато інших ігор я закинула, серед яких і Persona.

Серед мобільних ігор у мене That's Not Our Neighbour та Haunted Dorm улюблені.

Грала в Sims 4, але без модів, бо їх не поставиш на пс5.

10. Творчість не має віку.

Приписування всього "милого" і аніме до категорії "для дітей" — це форма ейджизму і шеймінгу дорослих.

Дорослі мають повне право на естетику, яка їм подобається.

11. Я люблю акварель, акрилові маркери, інколи кольорові олівці, акрилові фарби. Особлива любов до хамелеонів, люмі та флуо фарб, а також фарби з блискітками. Обожнюю лінери, хайлайтери, гелеві ручки, мультиручки. Обожнюю альбоми і всіляку творчість.

12. Мені не подобається, коли людина прикривається дитиною, пишучи мені "моїй дитині подобається ваша творчість". Я віддаю перевагу, щоб дитина або доросла людина сама писала про це. Мені не подобається, коли люди говорять за когось іншого, а не за себе. Дайте слово тим, за кого ви говорите. Не говоріть за них.

13. Якщо людина не вміє слухати, а я не вмію мовчати — це не дружба, а шум.

14. Мені не подобаються люди, які замість простого "Дивись, яку красу я собі купила" кажуть: "Дивись, що я собі купила/мені подарували. Це таке, як і ти хотіла?" Це виглядає хворобливо.

15. Мені не подобаються люди-гойдалки — запальні, нестабільні, емоційно або навіть фізично готові зірватися на тобі.

Мені не подобаються люди, які диктують або нав’язують свої рішення.

Мені не подобаються люди, поруч із якими ти почуваєшся зайвою, наче третя нога.

Мені не подобаються люди, які постійно намагаються догодити, замість того щоб бути собою.

16. Мені подобаються спокійні, щирі люди без змагання, диктату і показної “доброти”.

17. ШІ — інструмент, а не заміна людству. Просування ідеї повної заміни людей ШІ я не приймаю.

18. ШІ — мій інструмент для роботи з власними ідеями. Чуже я не беру. Якщо вас це не влаштовує — нам не по дорозі.

18. Без засудження, без брехні, без прихованих намірів — з обох сторін. Моя проблема у тому що саме перший пункт може чогось стосуватися.

19. Моє здоров’я слабке від народження. Це не "недогляд за собою" — генетика нікого не питає.

Засуджувати не варто: ваша старість робить подібне ще важчим. Я через це вже проходжу, а багатьох інших такі речі очікують у віці пенсіонерів і відчуваються х5.

Якщо у вас є ті риси, які я описала, то ймовірно ми зможемо подружитись якщо не будемо обидві занадто специфічні.

Називати мене "тяжкою" чи "дивною" — недоречно. Це говорить не про мене, а про межі вашого сприйняття.

Пару не шукаю, бо маю.