Художня школа

Коли я розповідаю про мій досвід перебування у художній школі, то люди завжди думають що мене там навчали. Навіть інші художники вважали що там всі проходять навчання.

Відкрию вам секрет: це не так.

У перший пробний день вчителька просто вирішила за мене намалювати одну роботу і збрехала моїм батькам що це я зробила. Мені дали лише кілька ліній провести.

Вирішивши що це великий потенціал, мої батьки погодились що я навчатимусь там.

Що було не вірно:

То був єдиний день коли вчителька мені допомогла. Тобі просто кажуть купувати ватман, брати мольберт і сидіти малювати.

Ти не розумієш форму, перспективу, анатомію? Воно тобі й не треба як виявилось. Вчителька не розкривала творче ядро учнів, які не вміють і не розуміють як малювати.

А ще у неї було особливе до мене ставлення. Я була активною й непосидючою. Мені було нудно малювати в тиші, вчителька просто ловила мене і примушувала сидіти за мольбертом. Я закинула безліч малюнків, а завдяки тому що вчителька не вміла розрізняти стилі учнів, мені інколи перепадали чужі малюнки, котрі я забирала собі і розмальовувала.

Вчителька не вчила.

Ви сиділи, малювали, а вона просто гортала свої журнали, кросворди, книжки. Не малюєш, просто стирчиш за мольбертом? Стирчи далі. Байдуже що можливо ти розгублена, байдуже що тобі потрібні настанови, допомога. Головне що не бігаєш і не шаришся десь. Інше не важливо.

Не давали теми

У той час коли іншим "учням" давали окремо творчі завдання, сиди малюй натюрморт. Всі інші відклали свої малюнки, почавши працювати з цікавою темою, а мене змусили домальовувати натюрморт. Мені не дали разом з колективом почати нову тему. Вони закінчили свої малюнки, повернувшись до натюрморта, а ти вже домалювала його, ну то можеш тепер малювати тему, яку інші закінчили 🤦‍♀️

І за таке ставлення батьки платили кошти. За приниження. За те що я просто через відставання від колективу кинула ту роботу.

Мене нічому не навчила художня школа окрім відчуття що ти гірша. І за це "гірша" виходить платили батьки. Тому якщо ви думаєте чи хочете піти/віддати когось у художку, школу мистецтв я вам не раджу. Краще найміть приватного вчителя з приватними уроками, де більша ймовірність що буде результат від навчання.

Протермінування навчання

У художній школі існує термін навчання. Вам можуть не сказати що ваше навчання і останній іспит мали бути рік назад як це було зі мною і моїми батьками. Корочку мені ніхто не дав і викрадені кошти також не повернули. Так, це викрадання грошей. Я геть нічому не навчилась у художній школі, не здобула навичок, не знайшла друзів, з якими ви б продовжували спілкуватися за межами школи. Бо ви всі сприймали те місце майже як роботу.

Творчим людям, які напевне нейровідмінні складно у творчому колективі. Якщо у вас початково відсутні навички, які прирівнюють з "талантом", ви в дупі. До інакших не шукають підхід вчителі при тому що це робота вчителя. Вчителі не зацікавлені в цьому.

Тому обираючи художню школу, створіть свій відгук або людини, яку ви хочете туди записати. Інколи достатньо кількох днів, інколи місяців щоб зрозуміти що школа просто викачування коштів.

Як оцінити:

1. Попросіть вчителя показати як працювати з формою/кольором коли ви їх не розумієте. Якщо вчитель виявить байдужість, сказавши "тобі потрібно відчути це, пробуй, експериментуй" і просто звалить в кущі — це привід кинути навчання.

2. Чи підходить вчитель до вас коли ви в ступорі і не спроможні через це продовжувати малювання? Якщо вчитель не звертає уваги на учнів, протирає штани замість того щоб час від часу відривати погляд від кросворда, проходити між рядами і дивитись чи ви малюєте чи ні, пропонуючи допомогти — кидайте навчання.

Робота вчителя = займатись учнями. А не протирати штанці дупою на стільці.

Я не отримала прогреса в художці. Я не зрозуміла як працювати з формою, перспективою, анатомією і кольором, бо до мене не шукали підхід, мною вчителі не займалися.