Чому я обрала традиційний арт

У мене погано виходило малювати на аркуші паперу і я вирішила якось перейти на діджиталізацію. У такій сфері було досить легко опанувати творчу сферу, але цифрове мистецтво ≠ малюнок від руки.

Для цифрового мистецтва не потрібно докладати зусиль після скетча. Все робиться досить швидко. Контур окремо, його можна створити вектором, розумним пензлем, який виправляє будь що. Дуже легко використовувати заливку, приміняти мультиплаєр чи інші ефекти накладання, вони роблять все за художника. Це легке мистецтво, бо тут все можна виправити.

Як далеко зайде людина, яка для себе малює аніме чоловіків? Далеко не зайде. Особливо якщо є бажання розвиватися. Якщо малювати виключно аніме чоловіків, у вас деградують навички малювати фон, тварин, інше.

Для художника обрати щось одне як зупинка розвитку, саме це зі мною трапилося. Якщо я й так не вміла малювати на папері, то з випадком творчості у програмах мої маленькі вміння та досягнення на папері починали програвати.

Це призвело до наступного:

1. Якщо комп'ютер ламався, привіт перевстановлення Windows. Для не збережених малюнків це жах.

2. Якщо забути зберегти паролі з даними входу, бувай, акаунт.

3. Якщо зберігалося на флешці, яка затерлася, дані зникають безповоротньо.

4. В прихованих чернетках на сайті свої улюблені малюнки, якими шкода поділитись зі світом також не дуже гарна ідея зберігати. Бо пам'ять там обмежена.

5. Якщо не хочеш ділитися з малюнками, то при переустановці Windows можна не відновити файли. І таким чином зникне те що вважалося найкращим.

6. Якщо немає доступа до інтернета, вайфая, то й можливості отримати нові ідеї немає.

Я обрала традиційне малювання щоб навчитися малювати руками. Я роблю свеп стилів для свого контенту щоб отримувати натхнення. Завдяки цьому у мене натхнення в альбомі для малювання. Не якась маячня, на яку соромно дивитись і не хочеться відкривати навіть альбом. А саме роботи для натхнення.