Фільм: Ти — космос за і проти

Чому його варто переглянути? Якісна картинка космосу, загалом, цікава ідея, є сюжетна лінія.

Що не так: якщо це художні прийоми та метафора, то кіно мало бути більш метафоричним та менш реалістичним.

Однак,

Сміття вивозять на супутник однієї планети, шлях займає 4 роки: 2 туди й 2 назад. Для 4 років має бути мінімум двоє людей на кораблі, саме так і роблять далекобійники коли поїздка займає великий відрізок часу. Це про людяність з потребою зв'язку, а також можливість допомогти якщо виникне проблема з апендицитом, адже робот там лише як безкорисна залізяка, котра не має системи самодіагностики і лише словами каже як вижити.

Для тривалої поїздки має бути 4 двигуни, 3 з яких запасні, резервне живлення й резервний кислород як і саме паливо.

Головний герой роками їздить на самоті що трішки не реально для таких поїздок. В умовах ізоляції він не міг закохатися у голос і ризикуючи життям долати такий шлях, якщо не спроможний врятувати жінку, якій потрібна була допомога.

Жінка знаходилась дуже далеко і з її кораблем насправді нічого не мало трапитись, вона не потрапила під удар планети Земля.

Також не реально що відеозв'язку не було. Він повинен бути хоч і з відставанням на 1 годину.

Земляни не намагалися колонізувати інші планети хоч і зіпсували власну що та "доживала" останні секунди. Навіть не побудували станції поруч для зупинок з можливістю безпечно під'єднати корабель і отримувати необхідні ресурси.

Замість цього: в космосі літають кораблі поганої якості, робот з поганим гумором. Через вибух і без того погано налаштований корабель ще більше руйнується. Замість спроб вижити, Андрій знищує корабель остаточно і всю електрику випускає на рух в один кінець просто заради сумної сцени з голубами. І наприкінці ми бачили що трапилось: безвихідь.

Для нашого кіно це дає велику надію завдяки якості, картинці і частині сюжетної лінії. Його можна радити для перегляду.

Але сам сюжет ніби знищує надію на людський зв'язок, бо Андрій вже прибув без кислороду, він не дожив до зустрічі, ми не побачили тієї посмішки на їхніх обличчях і доживання поруч одне з одним. Це сумний безнадійний кінець.

За роки експлуатації супутників, людство могло мати бази на Ганімеді, Європі та Титані для заміни складових кораблів. Тобто, зробити можливість виживання та випощування рослин з іншими культурами передає краще людський зв'язок, а не два тіла в космосі.