Вовк, вовкособ та собака

Почнемо із того що кожна собака це дитина вовка через тисячі поколінь селекції людиною.

А якщо заглядати ще археологічніше - кіт це також вовки у далекому минулому як і тхір, ведмідь та інша тварина. Бо у всіх них є один спільний пращур - міакіс або ж міацід. Звідти і єноти, тюлені, лисиці, гієни !!! Більш стародавніша істота за людину.

Щоб із дикого вовка вивести домашню собаку, потрібно багато тисяч років селекції. Де із цуценят обирають найменш агресивних до людей тварин. Тобто, таких, які менше кусають за бік, які більш слухають людину.

Ризик з вовком: високий.

Вовк вважає людину частиною зграї і для нього це побратим, чиї кордони можна і потрібно щоразу перевірити кусанням. Людина ватажок зграї і вовк перевіряє коли зможе зайняти лідерську позицію, шукає слабке місце або бачить загрозу у людині. Рано чи пізно це може мати значно гірші наслідки, аніж звичайне тестування межі.

Ризик з вовкособом: помірний.

Вовкособи мають суміші з собачкою. Але це всеодно вовчик. Він може якийсь час утримуватися від спроби перевірити межу. Однак, рано чи пізно цікавість може перевищити межу і буде те саме що й у випадку вовків.

Ризик з собакою: середній.

Собака майже симбіоз з людиною. Однак, це також ризик. Особливо коли стосується вибору породи. Адже є безліч факторів:

Жорстоке поводження з твариною, провокація з малечку на агресію чи занедбане ставлення можуть призвести до шкоди.

Якщо ж казати про бійцівські та інші агресивні породи, то навіть хороше виховання не є 100% гарантією що собака буде лояльна. Частину собак можна перемкнути і замість люблячої домашньої тварини буде ворог.

Собака це той самий вовк, але домашній.